Сразу проще прощения у моих русскоязычных френдов - когда-то будет и на вашей улице праздник.
А поки що всім, хто читає українською, досить свіжа казочка. Відразу скажу - ви вже могли прочитати її в журналі "Маленький Розумник" № 4.
Отже, казка.
Автомобільний Фей Оксана Давидова«От я зараз фортецю побудую! Височенну! Ще й прапор на верхівці пластиліном приліплю. Отак. Вороги наступають! Наші не здаються. Ура!!!» – Сашко грався кубиками і солдатиками. Саме зараз підступні гобліни нападали на фортецю, а сміливі козаки мужньо відстрілювалися кульками з папірців. І перемагали!
Ой, що це?! Пробій у стіні фортеці! Куди поділися цеглини з надміцного дерева?! Настя! От капосне дівчисько! Забрала кубики. Тепер вороги зможуть вдертися до фортеці!
– Настю! Віддай кубики!
– Я зроблю ліжечко для зайчика.
– Це камінні брили! З них лише фортеці будують!
– Н-і-і-і-і!.. Столик! І лі-і-і-іжечко!.. Мамо!!! Він мене кривдить!
Ну от, тепер доведеться виправдовуватися. А я ж не винний! Я ж тільки трішки її стукнув. Вона перша почала!
Мама зайшла до кімнати. Який гармидер! Поки ділили кубики, розвалили всю фортецю і розкидали ляльки. Маленька Настя плаче, а Сашко стоїть похнюплений.
– Діти, діти… – похитала головою мама. – Який ви зробили безлад. Ще й побилися! Але найгірше те, що ви заважаєте своїм галасом та сварками феям вишневих пелюсток…
Слізки у Насті вмить висохли.
– Матусю! А що це за феї? А в них крильця є? А на абрикосових пелюстках вони живуть чи тільки на вишневих?
– Пхе! Феєчки! Не буває ніяких феєчок! – фиркнув Сашко.
– Бувають! Бувають! Скажи йому, мамо! – Настуся готова була знову розплакатися.
– Ходімо, пообідаєте, а я вам розкажу.
( казка далі )